Посольство України в Республіці Сінгапур
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
День української писемності та мови.
Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших зав-дань, що постало перед
державою, було створення всебічних умов для роз-витку і утвердження української мови як
державної. Указом Президента Ук-раїни 1997 року було встановлено День української писемності та
мови, який відзначається 9 листопада. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення
уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і
популяризації, та водночас демон-стра-цію її краси й багатства, літературної довершеності. Це
свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування гро-ма-
дянського світогляду. Адже кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.
Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада не випад-кове, адже саме цього
дня православна церква вшановує пам’ять пре-по-добного Нестора-літописця (бл.1050-1114). Він у
сімнадцять років прий-шов у Києво-Печерську лавру послушником. Молитвою юний подвижник
невдовзі перевершив найвидатніших старців. Головним його пос-лухом у монастирі була книжкова
справа, яка стала змістом життя Нестора.
"Повість минулих літ" Нестора-літописця – це перша пам’ятка Київ-ської Русі, в якій історія
держави показана на широкому тлі світових подій. Цей твір був і залишається найвидатнішою пам’
яткою руського літописання. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць
преподобного Нестора, наслідуючи його, але перевершити так і не змогли. Тому Нестора-літописця
можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, але й словесності. Він працював до
останнього дня свого земного життя. Мощі свя-того покояться у Ближніх печерах Києво-Печерської
лаври. Українською Пра-вославною церквою встановлений орден "Преподобного Нестора-літо-пис-
ця".
Мова – одна з головних ознак нації, вона забезпечує єдність функ-ціо-нування і розвитку етносу
у просторовому і часовому вимірах. "Мова посідає одне з найвищих місць на шкалі національних
вартостей" (У.Вайнрайх).
Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – засобу спіл-кування між людьми, засобу
вираження думок і передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.
Із здобуттям Україною незалежності одним із найважливіших зав-дань, що постало перед
державою, було створення всебічних умов для роз-витку і утвердження української мови як
державної. Указом Президента Ук-раїни 1997 року було встановлено День української писемності та
мови, який відзначається 9 листопада. Це свято спрямоване на підтримку рідної мови, привернення
уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і
популяризації, та водночас демон-стра-цію її краси й багатства, літературної довершеності. Це
свято гуртує усіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування гро-ма-
дянського світогляду. Адже кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.
Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада не випад-кове, адже саме цього
дня православна церква вшановує пам’ять пре-по-добного Нестора-літописця (бл.1050-1114). Він у
сімнадцять років прий-шов у Києво-Печерську лавру послушником. Молитвою юний подвижник
невдовзі перевершив найвидатніших старців. Головним його пос-лухом у монастирі була книжкова
справа, яка стала змістом життя Нестора.
"Повість минулих літ" Нестора-літописця – це перша пам’ятка Київ-ської Русі, в якій історія
держави показана на широкому тлі світових подій. Цей твір був і залишається найвидатнішою пам’
яткою руського літописання. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць
преподобного Нестора, наслідуючи його, але перевершити так і не змогли. Тому Нестора-літописця
можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, але й словесності. Він працював до
останнього дня свого земного життя. Мощі свя-того покояться у Ближніх печерах Києво-Печерської
лаври. Українською Пра-вославною церквою встановлений орден "Преподобного Нестора-літо-пис-
ця".
Мова – одна з головних ознак нації, вона забезпечує єдність функ-ціо-нування і розвитку етносу
у просторовому і часовому вимірах. "Мова посідає одне з найвищих місць на шкалі національних
вартостей" (У.Вайнрайх).
Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – засобу спіл-кування між людьми, засобу
вираження думок і передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.
Сторінки: