Святкування 10-ї річниці Конституції України
28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію нашої держави. Ця важлива подія,
що відбулася в результаті тривалого, напруженого і багатогранного конституційного процесу, без
сумніву належить до низки доленосних та переломних моментів новітньої історії України.
Прийняття нової Конституції нашої держави у рік, коли Україна відзначала п‘яту річницю своєї
незалежності, ознаменувало завершення важливого етапу у розвитку нашого суспільства і держави, у
становленні національної системи права, створенні правових основ дійсно суверенної і незалежної
України.
Врахувавши останні досягнення вітчизняної та світової конституційної наукової думки й практику
конституційного будівництва, Конституція України стала втіленням національної ідеї і відображенням
ментальності нашого народу, доказом здатності української нації як політичної та етнічної спільноти до
державотворення, а також стала програмою подальшого розвитку держави у політичному,
економічному, соціальному, культурному відношеннях і документом для входження України до
європейського й світового співтовариства.
Конституції України належить головне місце серед основних політико-правових документів нашої
держави і суспільства, правової системи. В ній містяться норми не лише юридичного, а й політичного
характеру, які взаємозумовлені, взаємопов‘язані і в своїй системі створюють єдину основу, необхідну
для регулювання найбільш важливих суспільних відносин, забезпечення прав і свобод людини та гідних
умов її життя, прогресивного розвитку нашої країни.
28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію нашої держави. Ця важлива подія,
що відбулася в результаті тривалого, напруженого і багатогранного конституційного процесу, без
сумніву належить до низки доленосних та переломних моментів новітньої історії України.
Прийняття нової Конституції нашої держави у рік, коли Україна відзначала п‘яту річницю своєї
незалежності, ознаменувало завершення важливого етапу у розвитку нашого суспільства і держави, у
становленні національної системи права, створенні правових основ дійсно суверенної і незалежної
України.
Врахувавши останні досягнення вітчизняної та світової конституційної наукової думки й практику
конституційного будівництва, Конституція України стала втіленням національної ідеї і відображенням
ментальності нашого народу, доказом здатності української нації як політичної та етнічної спільноти до
державотворення, а також стала програмою подальшого розвитку держави у політичному,
економічному, соціальному, культурному відношеннях і документом для входження України до
європейського й світового співтовариства.
Конституції України належить головне місце серед основних політико-правових документів нашої
держави і суспільства, правової системи. В ній містяться норми не лише юридичного, а й політичного
характеру, які взаємозумовлені, взаємопов‘язані і в своїй системі створюють єдину основу, необхідну
для регулювання найбільш важливих суспільних відносин, забезпечення прав і свобод людини та гідних
умов її життя, прогресивного розвитку нашої країни.
Конституція Пилипа Орлика (до 300-ї річниці)
Пилип Орлик був одним з українських гетьманів XVIII сторіччя – вірним соратником та
сподвіжником Івана Мазепи. Він був єдиним гетьманом в екзилі та скінчив своє життя в Яссах
(сучасна Румунія).
Конституція 1710 р. - визначний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні
ідеали української нації. У ній відбилися протиріччя між європейською традицією і новітніми на
той час ідеалами; протиріччя, які на початок XVIII ст. роздирали Європу на непримиренні
ворожі табори, і якими жила на той час Україна. Бо саме через її територію проходила
невидима межа між прагненням наших предків до свободи, самостійності - і намаганням
сусідів забрати у ясир і уярмити, пролягали кордони поміж світами християнським та
мусульманським.
Автори Конституції, П. Орлик та козацька старшина, прагнули зв'язати у єдине ціле уривки
своєї минувшини та окреслити модель такого суспільства, яке вмістило б головні здобутки
нації. Висловлені ідеї є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням
високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури та творчого потенціалу.
Конституція постала як ідея української держави - Гетьманщини і водночас як удосконалення
тогочасного розуміння суті держави.
Складається Конституція із вступу (преамбули) та статей, що об'єднані у 16 розділів. Головна
її ідея — повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею
визначалися по річці Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території
української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне
становище Запорозької Січі від Польщі та Росії.
Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з
найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі
обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради — своєрідного козацького
парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й
представники Запорожжя та полків — від кожного по одній заслуженій особі.
Важливою особливістю, що відрізняла її від звичайних гетьманських статей і робила подібною
до пізніх європейських конституцій, було те, що вона укладалася не між гетьманом і монархом
(протектором української держави), а між гетьманом та козацтвом, яке виступало від імені
всього українського народу.
Конституція Пилипа Орлика містила багато цікавих і прогресивних ідей, була на рівні кращих
досягнень тогочасної юридичної думки. Вона значно випереджає свій час, а також свідчить
про глибоко демократичні засади кабінета Пилипа Орлика і про те, якою серйозною фігурою
був він сам.
Вона була одним із перших конституційних актів в історії Європи, який обґрунтовує можливість
існування парламентської демократичної республіки.
Конституцію України одразу по її прийняттю визнали уряди Швеції і Туреччини. Вона й сьогодні
вражає своєю актуальністю й високим правовим рівнем.
Вчені й політики нині не без підстав вважають, що, втіливши ідеї її натхненника, гетьмана Івана
Мазепи, вона як державний акт республіканського спрямування на 80 років випередила ідеї
Французької революції ХVІІІ-го століття.
Пилип Орлик був одним з українських гетьманів XVIII сторіччя – вірним соратником та
сподвіжником Івана Мазепи. Він був єдиним гетьманом в екзилі та скінчив своє життя в Яссах
(сучасна Румунія).
Конституція 1710 р. - визначний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні
ідеали української нації. У ній відбилися протиріччя між європейською традицією і новітніми на
той час ідеалами; протиріччя, які на початок XVIII ст. роздирали Європу на непримиренні
ворожі табори, і якими жила на той час Україна. Бо саме через її територію проходила
невидима межа між прагненням наших предків до свободи, самостійності - і намаганням
сусідів забрати у ясир і уярмити, пролягали кордони поміж світами християнським та
мусульманським.
Автори Конституції, П. Орлик та козацька старшина, прагнули зв'язати у єдине ціле уривки
своєї минувшини та окреслити модель такого суспільства, яке вмістило б головні здобутки
нації. Висловлені ідеї є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням
високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури та творчого потенціалу.
Конституція постала як ідея української держави - Гетьманщини і водночас як удосконалення
тогочасного розуміння суті держави.
Складається Конституція із вступу (преамбули) та статей, що об'єднані у 16 розділів. Головна
її ідея — повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею
визначалися по річці Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території
української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне
становище Запорозької Січі від Польщі та Росії.
Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з
найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі
обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради — своєрідного козацького
парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й
представники Запорожжя та полків — від кожного по одній заслуженій особі.
Важливою особливістю, що відрізняла її від звичайних гетьманських статей і робила подібною
до пізніх європейських конституцій, було те, що вона укладалася не між гетьманом і монархом
(протектором української держави), а між гетьманом та козацтвом, яке виступало від імені
всього українського народу.
Конституція Пилипа Орлика містила багато цікавих і прогресивних ідей, була на рівні кращих
досягнень тогочасної юридичної думки. Вона значно випереджає свій час, а також свідчить
про глибоко демократичні засади кабінета Пилипа Орлика і про те, якою серйозною фігурою
був він сам.
Вона була одним із перших конституційних актів в історії Європи, який обґрунтовує можливість
існування парламентської демократичної республіки.
Конституцію України одразу по її прийняттю визнали уряди Швеції і Туреччини. Вона й сьогодні
вражає своєю актуальністю й високим правовим рівнем.
Вчені й політики нині не без підстав вважають, що, втіливши ідеї її натхненника, гетьмана Івана
Мазепи, вона як державний акт республіканського спрямування на 80 років випередила ідеї
Французької революції ХVІІІ-го століття.
Посольство України в Республіці Сінгапур
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |
| |
 |